НЕ ПУСКАТИ ЦАПА У СВІЙ ГОРОД

Перш за все, кожний керівник підприємства повинен володіти тим необхідним мінімумом знань податкового законодавства, який допоможе з перших же кроків спілкуватися з представниками органів державної податкової служби виключно в рамках правового поля. Мова йде про елементарну правову культуру, низький рівень якої, а зазвичай просто її відсутність призводить до настання негативних наслідків для Вашого підприємства.

Безсумнівним є те, що для найефективнішого захисту, незалежно від наявності чи відсутності проблем, необхідно зразу повідомляти адвоката або законного представника, вже тільки сама присутність якого на початок проведення перевірки примусить діяти відповідальну особу строго у відповідності до вимог чинного законодавства, і безперечно унеможливить будь-які гіпотетичні спроби здійснити правове свавілля по відношенню до підприємства. Навряд чи керівнику підприємства личить, як кажуть японці, "втрачати своє обличчя", знисходити до суперечок з перевіряючими. Але зовсім не буде лишнім для любого керівника добре орієнтуватися в суті виникаючих при цьому проблем.

Якщо ж Ви все-таки не настільки заможні, щоб скористатися послугами досвідченого адвоката, або намагаєтесь стати яскравим прикладом доречності прислів'я: "скупий платить двічі", то повинні як мінімум, знати певні нюанси випасання "цапів в своєму городі".

Отже, наприклад, неодноразово коментованому юристами, Указом Президента України "Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності" від 23.07.1998 р. № 817/98 (далі - Указ "Про дерегуляцію") підприємцям надано багато можливостей для захисту свого бізнесу. Так, цим Указом чітко передбачені досить широкі можливості для обмеження під час нестерпних бажань перевіряючих по заготівлі "капусти" з Вашого городу.

Зокрема, Указом передбачено тільки два можливих видів перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів підприємницької діяльності (далі - СПД) - це планові та позапланові виїзні перевірки, всі інші різновиди, які інколи намагаються породжувати на теренах могутньої податкової системи дотепні імпровізатори законодавства є, як кажуть - "від лукавого". А тому слід знати, що цей перелік є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає (крім випадків призначення додаткових документальних перевірок слідчими у відповідності до кримінально-процесуального законодавства).

Далі в цій публікації ми зупинимося на питанні законності проведення податковими органами так званих "оперативних" перевірок.

Що стосується порядку проведення планових та позапланових перевірок, зауважимо наступне. Згідно "Порядка взаимодействия между подразделениями органов государственной налоговой службы Украины при организации документальных проверок юридических лиц", затвердженого Наказом російськомовного Начальника ДПА України № 263 від 04.06.2002 року, підрозділи державної податкової служби, які очолюють перевірки у відповідності до Національного плану, направляють рекомендованим листом з відміткою про вручення платнику податків повідомлення про її проведення не пізніше ніж за десять днів до початку планової документальної перевірки. В даному повідомленні обов'язково повинно бути зазначено: підстави для проведення перевірки, дата її початку та термін проведення (вказується кількість днів, запланованих у відповідності до Національного плану на поточний рік).

Якщо про дату початку перевірки Вам повідомили у "телефонному режимі", то прийміть це лише до уваги, а самі почніть до неї посилено готуватись, але не більше. Не потрібно нагадувати представнику податкового органу, демонструючи тим самим свою ерудицію та глибинні знання податкового законодавства, про порядок направлення повідомлення, оскільки останній з радістю легко виправить свою, поки незначну, помилку. Ви, в свою чергу, зразу втратите можливість в подальшому, в разі необхідності, ефективно використати цей нібито формальний факт, як одну з перших цеглинок неприступного паркану Вашої податкової недоторканості.

Право на проведення документальної перевірки надається на підставі посвідчення, яке ретельно оформляється на спеціальному бланку суворої звітності податкового органу, форма якого повинна відповідати, затвердженому Наказом ДПА України зразку, скріпленого гербовою печаткою і, звертаємо Вашу увагу - за підписом:

- на планову перевірку - керівником податкового органу чи його заступником, якому підпорядкований підрозділ, що очолює перевірку;

- на позапланову перевірку - виключно керівником податкового органу (виконуючим обов'язки у відповідності до наказу, але ніяк не заступником).

Посвідчення на перевірку видається окремо на кожного працівника, який приймає участь у перевірці. При цьому в посвідченні в обов'язковому порядку зазначається: тип організованої перевірки (планова чи позапланова), підстави для її проведення (стаття і пункт Указ "Про дерегуляцію"), дата її початку та термін проведення (вказується кількість днів, запланованих у відповідності до Національного плану на поточний рік).

В цьому контексті слід зауважити, що кожне посвідчення, яке видається на перевірку носить виключно індивідуальний характер, і може стосуватися тільки одного конкретно визначеного адресата. Умовно кажучи, якщо податківці отримали вказівку перевірити продавців горілчаних виробів, то кожен з перевіряючих зобов'язаний мати при собі особисте посвідчення на проведення перевірки виключно особисто Вашого підприємства. А тому, якщо Вам пред'явили якийсь наказ, розпорядження, які виражають певну вимогу керівництва податківців перевірити всіх, тих, що мають ліцензію на реалізацію горілчаних виробів, то це зовсім не означає, що останні мають право на перевірку безпосередньо Вашого підприємства, так як це є безумовною вимогою тільки для самих перевіряючих, а особисто Вас ні до чого не зобов'язує, до тих пір, поки на підставі цього розпорядження не буде оформлено посвідчення на перевірку конкретно Вашого підприємства.

Одночасно нагадуємо, що проведення контролюючими органами перевірок СПД, крім іншого, відображається у Журналі реєстрації перевірок, форма та порядок ведення якого затверджені відповідним Наказом Державного комітету України з питань розвитку підприємництва від 10.08.1998 р. № 18, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 01.10.1998 р. № 619/3059. У даному журналі передбачена графа "Дата видачі та номер направлення або припису щодо здійснення перевірки." У відповідності до п.п.7 та 9 Порядку ведення Журналу реєстрації перевірок представник контролюючого органу перед початком перевірки повинен обов'язково зробити запис у журналі, заповнюючи всі передбачені графи та поставити свій підпис. Відмова особи, що здійснює перевірку від підпису в Журналі є підставою для недопущення його для проведення перевірки, тобто в разі такої відмови, Ви зможете зі смутком зітхнувши, ввічливо спровадити безталанних претендентів на проведення перевірки до вхідних дверей та зажурено помахати їм у слід. При цьому славнозвісний марш "Прощання слов'янки" на повну потужність вмикати не обов'язково...

Щоб не бути голослівними - в податковому законодавстві це "прощання" передбачено пунктом 7 Указу "Про дерегуляцію": "Рекомендувати підприємствам, установам і організаціям усіх форм власності ведення журналів відвідання їх та їх структурних підрозділів представниками контролюючих органів з обов'язковим зазначенням у цих журналах строків та мети відвідання, посади і прізвища представника, який обов'язково ставить свій підпис у цьому журналі. Відмова представника контролюючого органу від підпису в журналі є підставою для недопущення його до проведення перевірки. Про факт цієї відмови суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє письмово у триденний строк контролюючому органу, в якому працює працівник".

При цьому можна порекомендувати письмово повідомити не тільки контролюючий орган, де працює працівник, так як "ворон ворону око не виклює" - направити копію скаргу відповідному прокурору, звісно у цей самий триденний термін. Нехай скарга прокурору буде "маслом масляним", але вона відобразить Вашу неабияку стурбованість та глибоке занепокоєння з приводу неприємного інциденту, виразить щиру надію, що ці непорозуміння ні в якій мірі не вплинуть на подальшу плідну співпрацю між Вашим підприємством та органами державної податкової служби. Крім того, не завадить, попросити прокурора дати належну правову оцінку звично незаконним діям представника органу ДПА, та запропонувати прокурору вирішити питання про притягнення останнього до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності - в залежності від ступеню проявленої перевіряючим амбіційності.

Тепер повернемося до наболілої та дуже гострої проблеми проведення податківцями горепашних оперативних перевірок. Чому горепашних? Все дуже просто - в жодному чинному нормативно-правовому акті не визначено правових засад проведення оперативних перевірок фінансово-господарської діяльності СПД.

Якщо на Ваші слушні зауваження щодо правових підстав здійснення оперативної перевірки підприємства, працівники органів ДПС будуть намагатися "ховатися" за Розпорядження Державної податкової адміністрації від 25.09.1998 р. № 272-р, яким введено в дію Порядок проведення оперативних перевірок і розгляду матеріалів по них, тактовно нагадайте останнім позицію з цього приводу Вищого господарського суду, який визначенням встановив, що дане розпорядження являється недійсним, по скільки не зареєстроване в Міністерстві юстиції України. Якщо це не справило жодного враження на Ваших опонентів і Ви не змогли отримати задоволення від маленької миттєвої і блискучої перемоги, будьте готові до оскарження рішення, прийнятого на підставі матеріалів "оперативної" перевірки у судовому порядку.

Між іншим, не забудьте одразу після проведення перевірки направити скаргу до відповідного прокурора, в якій знову ж відобразіть свою неабияку стурбованість та глибоке занепокоєння з приводу з нового неприємного інциденту, виразіть ту ж надію, що ця нова неприємна обставина в жодному випадку не вплине на подальшу плідну співпрацю між Вашим підприємством та органами державної податкової служби, а також, так само між іншим, знову попросіть дати ще одну належну правову оцінку незаконним діям представників органу ДПА, та вирішити чергове питання про притягнення останніх до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Що стосується судового оскарження зазначеного рішення, то тут Вас може чекати неприємний сюрприз. Оскільки, у відповідності до абзацу другого пункту 2 Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів": "Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта. Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством".

Безперечно, що працівники підрозділів правового забезпечення, які представляють інтереси державної податкової адміністрації (інспекції) в судових інстанціях, вміло користуються цим положенням, що нерідко призводить до відмови господарськими судами у задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсними рішення органів державної податкової служби, прийнятих на підставі матеріалів "оперативних" перевірок, тобто на підставі матеріалів, здобутих незаконним шляхом.

На нашу думку це положення не тільки суперечить вимогам Конституції України, її законам, іншим нормативно-правовим актам органів державної влади, а просто зводить їх нанівець. В цьому випадку Ви будете мати можливість відчути себе в "шкурі" Вашого адвоката, який, "без страху та докору" героїчно сражається з повітряними млинами державних інтересів. Можливо вони подумали, що ми з Вами живемо в іншій державі та годуємо чужий народ та чужих митарів і суддів.

Однак, на щастя, справи не настільки кепські - врешті решт з однієї вівці можливо зняти лише одну шкуру. За таких обставин, а також у зв'язку з виникненням питань щодо практики застосування абзацу другого пункту 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів", Президія Вищого Господарського суду України в своїх Рекомендаціях господарським судам України від 16.08.2002 р. № 04-5/934а "Про зупинення дії абзацу другого пункту 2 роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" нарешті вирішила вважати за необхідне тимчасово зупинити його дію. А це означає, що шанси підприємства при оскарженні рішення органу ДПА на досягнення позитивного результату зразу стали досить вагомими.

Наразі пропонуємо розглянути питання участі співробітників податкової міліції у проведенні перевірок, а також правові засади, яким вони керуються.

Оскільки, нерідко маніпулюючи Вашою необізнаністю, останні обґрунтовують свою присутність або необхідністю забезпечення оперативного супроводження документальної перевірки підприємства (це в тому разі якщо вони "завітали" разом з податковими ревізор-інспекторами), або просто необхідністю проведення оперативно-розшукових заходів (а як правило, вони взагалі не обтяжують себе подібними "дрібницями"), то Ви - для того, щоб знати справжню мету їх візиту та ефективно запобігти "несанкціонованому" втручанню в діяльність підприємства, повинні знати не тільки певні правові норми. Тут потрібен всебічний глибокий аналіз, оскільки лише в такому разі, прогнозуючи та очікуючи наступний крок "опонента", можливо своєчасно та грамотно зафіксувати (тобто задокументувати) їх кожну помилку, і, як наслідок, володіючи достатньо необхідною інформацією, - належним чином відстоювати "свої" інтереси.

Насамперед, необхідно чітко усвідомлювати, що права податкової міліції передбачені статтею 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р. Посадовим особам податкової міліції для виконання покладених на них обов'язків надаються права, передбачені пунктом 1, частиною першою пункту 2, пунктами 3 та 6 статті 11 цього Закону, тобто -

Органи державної податкової служби в установленому законом порядку (як слід розуміти - в разі прийняття відповідних нормативно-правових актів, відсутність яких на даний момент породжує багато колізій, які і створюють можливість правового свавілля - прім. авт.) можливо таки будуть мати повне право:

Пункт 1: здійснювати на підприємствах, в установах і організаціях незалежно від форм власності та у громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, перевірки грошових документів, бухгалтерських книг, звітів, кошторисів, декларацій, товарно-касових книг, показників електронних контрольно-касових апаратів і комп'ютерних систем, що застосовуються для розрахунків за готівку із споживачами, та інших документів незалежно від способу подання інформації (включаючи комп'ютерний), пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів, наявності свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, спеціальних дозволів (ліцензій, патентів тощо) на її здійснення, а також одержувати від посадових осіб і громадян у письмовій формі пояснення, довідки і відомості з питань, що виникають під час перевірок; перевіряти у посадових осіб, громадян документи, що посвідчують особу, під час проведення перевірок з питань оподаткування; викликати посадових осіб, громадян для пояснень щодо джерела отримання доходів, обчислення і сплати податків, інших платежів, а також проводити перевірки достовірності інформації, одержаної для внесення до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів.

Періодичність таких перевірок та проведення обстежень виробничих, складських, торговельних та інших приміщень встановлюється відповідно до законодавства.

Орган державної податкової служби може запрошувати громадян, в тому числі громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати ними податків, інших платежів. Письмові повідомлення про такі запрошення направляються громадянам рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави виклику, дата і година, на яку викликається громадянин;

Частина 1 пункту 2: одержувати безоплатно від підприємств, установ, організацій, включаючи Національний банк України та його установи, комерційні банки та інші фінансово-кредитні установи (у порядку, передбаченому законодавством для розкриття банківської таємниці), від громадян - суб'єктів підприємницької діяльності довідки, копії документів про фінансово-господарську діяльність, отримані доходи, видатки підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та громадян про розрахункові, валютні та інші рахунки, інформацію про наявність та обіг коштів на цих рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності, та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, інших платежів у порядку, визначеному законодавством, входити в будь-які інформаційні системи, зокрема комп'ютерні, для визначення об'єкта оподаткування;

Пункт 3: обстежувати будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та житло громадян, якщо вони використовуються як юридична адреса суб'єкта підприємницької діяльності, а також для отримання доходів. У разі відмови керівників підприємств, установ, організацій і громадян допустити посадових осіб органів державної податкової служби для обстеження зазначених приміщень і обладнання та неподання документів про отримані доходи і проведені витрати органи державної податкової служби мають право визначати оподатковуваний доход (прибуток) таких підприємств, установ, організацій та громадян на підставі документів, що свідчать про одержані ними доходи (прибутки), а стосовно громадян - також із урахуванням оподаткування осіб, які займаються аналогічною діяльністю;

Пункт 6: вилучати (із залишенням копій) у підприємств, установ та організацій документи, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, інших платежів, та вилучати у громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які порушують порядок заняття підприємницькою діяльністю, реєстраційні посвідчення або спеціальні дозволи (ліцензії, патенти тощо) з наступною передачею матеріалів про порушення органам, що видали ці документи;

А також пунктами 1 - 4, абзацами другим, третім, шостим пункту 5, пунктами 6 - 12, 14, підпунктами "а" і "б" пункту 15 (з урахуванням положень цього Закону, інших законів з питань оподаткування), пунктом 16, в якому вказано, що міліції для виконання покладених на неї обов'язків надається право перебувати на земельних ділянках, в жилих та інших приміщеннях громадян за їх згодою, а також на території і в приміщеннях підприємств, установ і організацій з повідомленням про це адміністрації з метою забезпечення безпеки громадян, громадської безпеки, запобігання злочину, виявлення і затримання осіб, які його вчинили із дотриманням правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством.

У цьому контексті, вважаємо за необхідне дати наступні коментарі:

1) Відносно пункту 3, вірніше тієї його частини, яка стосується права органів державної податкової служби обстежувати житло громадян: Статтею 30 Конституції України передбачено, що кожному гарантується недоторканність житла. Не допускається проникнення до житла чи до іншого володіння особи, проведення в них огляду чи обшуку інакше як за вмотивованим рішенням суду.

Пунктом 22 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" передбачено, що гарантовані статтями 30 і 31 Конституції недоторканність житла і таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції є невід'ємним правом особи. Дозвіл на проникнення до житла чи до іншого володіння особи, на накладення арешту на кореспонденцію, її виїмку в поштово-телеграфних установах та на зняття інформації з каналів зв'язку надається тільки судом. За результатами розгляду матеріалів про надання такого дозволу, який здійснюється судом з додержанням таємниці слідства, ухвалюється процесуальне рішення.

Оскільки Конституція України, як зазначено в її ст.8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй (пункт 2 зазначеної Постанови).

За таких обставин, навіть за наявності факту, що Ваше житло використовується як юридична адреса суб'єкту підприємницької діяльності, вимагайте від представників органів державної податкової служби вмотивоване рішення суду.

При цьому, не лишнім буде нагадати завітавшим до Вас податківцям, що в Кримінальному Кодексі України передбачена відповідальність за незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи. Вочевидь, що саме поняття "інше володіння" для податківців Ви будете визначати самі, так як закон цей термін взагалі не конкретизує. Якщо Ваші пояснення перевіряючими будуть "по звичці" проігноровані і вони, відштовхнув Вас, ще далі полізуть до Вашого городу, то це вже буде частина 2 статті 162 КК України - "із застосуванням насильства чи погрозою його застосування", а це вже тягне до 5-ти років позбавлення волі.

Можливо це податківців і не зупинить, але сам факт Вашого ерудованого набридання не може не призвести на них враження, у всякому разі, коли Ви їх навідаєте в тюрмі, їм буде про що жалкувати, а Ви, співчуваючи, нагадаєте: "ми ж вас попереджували"...

2) Відносно пункту 6: Знати підстави та порядок вилучення органами державної податкової служби первинних документів на нашу думку є прямим обов'язком службових осіб підприємства, тим більше, що Інструкція про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України у підприємств, установ та організацій документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків та інших платежів, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 1 липня 1998 року № 316, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1998 р. за № 802/3242 є невелика за своїм обсягом.

Ми не будемо зупинятись на детальному аналізі порядку вилучення документів, передбаченому цією інструкцією, зазначимо лише найголовніші аспекти:

по-перше: вилучення документів у підприємств провадиться на підставі письмово вмотивованої Постанови органу державної податкової служби, а така постанова про проведення вилучення документів оформляється за встановленою формою;

по-друге: вилучення документів оформляється Протоколом, копія якого під розпис вручається посадовим особам підприємства. Якщо керівники підприємства відмовляються від підпису під Протоколом, то посадова особа органу державної податкової служби, яка здійснює вилучення документів, робить відмітку в Протоколі.

При цьому посадовим особам підприємства, які відмовилися від підпису, надається право дати письмове пояснення про причини відмови, що засвідчується в Протоколі;

по-третє: посадова особа органу державної податкової служби, яка здійснює вилучення документів, одночасно складає Опис оригіналів документів, що вилучені зі справ.

Звертаємо Вашу увагу, що в зазначеному опису не можна вказувати, що вилучено "10 папок документації червоного кольору, 5 папок документації синього кольору. і т.п." В описі необхідно вказувати реквізити кожного вилученого документу та кількість його аркушів. Нехай, перевіряючий спроможеться всі вилучені документи описати детально - для того, щоб потім не виникало непорозумінь щодо вилучених документів. Хоча, можливо, не завжди варто наполягати на цьому - завжди приємно залишити собі шанс для того, щоб завжди мати шанс знизувати плечами і казати: "Як нема документів? Вони ж в п'ятій червоній папці..."

Копія Опису вручається під розпис посадовим особам підприємства, у яких було здійснено вилучення документів. Про вручення копій Протоколу і Опису документів під розписку посадовим особам підприємства, робиться відмітка в Протоколі. Не забувайте, що копія даного протоколу буде також письмовим свідченням усіх помилок та порушень закону, допущених перевіряючими. Ніхто не завадить Вам підступно використати дані помилки в суді...

Але зовсім не на цьому автори хочуть зосередити Вашу увагу. Що робити в тій ситуації, якщо працівниками органів державної податкової служби, в тому числі співробітниками податкової міліції первинні документи підприємства вилучаються без жодних законних підстав? Вимагати постанову і ретельно слідкувати за процедурою вилучення? Можливо це буде цілком логічно. Але дозвольте Вам запропонувати більш витончений хід.

Рішення про вилучення документів приймається в тому разі, якщо під час перевірки встановлено факт приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплати податків та інших платежів, тобто - вже на цій стадії працівники органів ДПА формують доказову базу, яка буде підтверджувати факт порушення підприємством (а в подальшому службовими особами підприємства) вимог податкового законодавства.

Тобто, Ви, проаналізувавши ситуацію та прийшовши до висновку, що підприємству, згідно акту документальної перевірки, донараховують суму, що перевищує 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн. (що оперативними підрозділами податкової міліції відразу радісно розцінюється як наявність складу злочину, передбаченого статтею 212 КК України - умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів) - дайте останнім можливість також радісно забрати документи без належного їх оформлення, більше того можете навіть спровокувати таку ситуацію. Ну навіщо псувати людям свято?

Одразу після цього "святкування", допоки не відгриміли святкові фейєрверки, наступного ранку не полініться оскаржити ці незаконні дії до вищестоящих органів, винуватців свята, та до прокуратури, тобто донесіть факт проведення на підприємстві незаконного вилучення документів до вдячних шанувальників податкового мистецтва...

В подальшому, в разі порушення слідчими підрозділами податкової міліції кримінальної справи, останні будуть позбавленні можливості долучити вилучені документи підприємства до матеріалів справи як докази у відповідності до вимог кримінально-процесуального законодавства. А хто як не доблесні слідчі знають, що згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом. Докази визнаються такими, що одержані незаконним шляхом, наприклад, тоді, коли їх збирання й закріплення здійснено або з порушенням гарантованих Конституцією України прав, або порушення уповноваженою на це особою чи органом встановленого кримінально-процесуальним законодавством порядку їх збирання, або за допомогою дій, не передбачених процесуальними нормами (пункт 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя"). Не сумнівайтесь, що хороший адвокат, з усією Вашою капіталістичною ненавистю, стовідсотково використає таку ситуацію.

Таким чином, досконало знаючи права співробітників податкової міліції, можна проаналізувати ситуацію, коли останні вимушено залучаються податковими ревізор-інспекторами для необхідності оперативного супроводження документальної перевірки. При цьому, у відповідності до розділу 3 "Порядка взаимодействия между подразделениями органов государственной налоговой службы Украины при организации документальных проверок юридических лиц", затвердженого Наказом ДПА України № 263 від 04.06.2002 р. така необхідність може виникнути в разі недопущення до перевірки, не створенні Вами відповідних умов для її проведення, погрозах, ігноруванні вимог перевіряючих, необхідності забезпечення вилучення документів. Як Ви самі розумієте, при бажанні - підстав для залучення співробітників податкової міліції до участі у перевірці може знайтися більш ніж достатньо.

Але, не слід забувати, що існує стаття 22 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р., яка тісно пов'язує це право з вимогою дотримання посадовими особами податкової міліції правил проведення податкових перевірок, встановлених законодавством. Як ми вже наголошували, посвідчення на перевірку видається окремо на кожного працівника, який приймає участь у перевірці, тобто таке посвідчення зобов'язаний мати, не тільки ревізор, але і кожен податковий міліціонер, якій прийшов з ним за компанію. Так само, як зазначалось вище, перед початком проведення перевірки, кожний співробітник податкової міліції також обов'язково ставить свій підпис у журналі реєстрації перевірок.

В разі, коли співробітники податкової міліції своє право перебування на підприємстві намагаються пов'язувати із Законом України "Про оперативно-розшукову діяльність" № 2135-ХІІ від 18.02.1992 р., то це означає що метою їх візиту є здійснення оперативно-розшукових заходів, а Вам необхідно знати наступне.

Статтею 9 згаданого Закону передбачено, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. І Ви маєте право вимагати від співробітників податкової міліції пред'явлення постанови про заведення такої справи, але така вимога для податківців - це Ваша марна справа. Однак у відповідності до цієї ж статті цього ж Закону передбачено, що громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії. Як Ви вже здогадались, це право необхідно використати у повній мірі, шляхом надіслання відповідного запита керівництву та скарги до прокуратури.

Наступний Ваш крок буде заключатися в стягуванні, понесених в результаті незаконних дій податківців збитків та моральної шкоди, яку вони причинили Вашому підприємству. Це логічно випливає з положень статті 1 та частини 2 статті 2 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду" № 266/94-ВР від 01.12.1994 р.:

Стаття 1. Відповідно до положень цього Закону підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України "Про оперативно-розшукову діяльність", "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Частина 2 статті 2 цього Закону: Право на відшкодування шкоди, завданої зазначеними у статті 1 цього Закону оперативно-розшуковими заходами до порушення кримінальної справи, виникає за умови, що протягом шести місяців після проведення таких заходів не було прийнято рішення про порушення за результатами цих заходів кримінальної справи або таке рішення було скасовано.

Дозволимо собі з усього сказаного зробити наступне резюме:

Ви можете прочитати все вищенаведене десять разів, вивчити все "на зубок", класти журнал зі статтею на ніч під подушку, однак, це в жодній мірі не гарантує, що Ваші доводи призведуть до бажаного враження на ваших опонентів-податківців. І це взагалі не тому, що останні цього не знають, чи тому, що вони не повірили Вам. Відпрацювавши в системі навіть незначний проміжок часу, їх мислення змінюється настільки, що вони вже хронічно не сприймають здорового глузду. Ще відомий демократ ХІХ століття М.А. Добролюбов писав: "Привыкая делать все без рассуждений, без убеждения в истине и добре, а только по приказу, человек становится безразличным к добру и злу и без зазрения совести совершает поступки, противные нравственному чувству, оправдываясь тем, что так приказано".

Саме тут буде доцільно навести ще одну цитату. Визначний юрист А.Ф.Коні, ще восени 1866 року, писав в листі своєму товаришу: "Я иногда прихожу просто в отчаяние, видя это сонмище чиновников, без всякой любви к делу, без истинного понимания цели и своего назначения, - чиновников, готовых собственными руками разрушить здание, созданное судебными установлениями, пустых по натуре, алчных до денег и власти…".

А тому, привчіть себе не дивуватися правовому свавіллю перевіряючих, та примусьте себе не жалкуватись їм про свої проблеми та негаразди. Але і не потрібно займатись "самолікуванням". Ви ж не беретесь за старі батьківські пасатижі, коли у вас заболить зуб, а йдете до стоматолога, тобто до кваліфікованого спеціаліста. Тому не намагайтеся, навіть досконало вивчивши тему, зав'язувати завідомо нерівний бій з "наповнювачами" державного бюджету - звертайтеся до спеціалістів. Нехай адвокати, звично "лягають" на амбразуру.